Понеділок, 11.12.2017, 23:37
Вітаю Вас Гість | RSS

     П Л О С К І В С Ь К Е   Н В О

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Додані матеріали

Головна » Статті » МАН

Екологічний проект "Компостування органічних відходів. Компостер власноруч"

Міністерство освіти та науки України

 

 

Компостування органічних відходів

Компостер власноруч

 

Роботу виконав:

Краснопір Віктор

учень 10 класу

Плосківського НВО

 

Керівник:

Вчитель біології

Плосківського НВО

Шпіньковська Н.А.

 

Плоске - 2017

 

Зміст

  1. Особливості й значення компостів………………………………………....1
  2. Що може входити до складу компосту…………………………………….1
  3. Що не повинно входити до складу компосту……………………………...1
  4. Інші спеціальні добавки компосту………………………………………….1
  5. Компостер, його призначення та особливості будови…………………….2
  6. Місце розміщення компостеру……………………………………………...2
  7. «Швидкі» компости………………………………………………………….3
  8. Компостер власної конструкції…………………………………………..3-4
  9. Висновки……………………………………………………………………..4

Компост унікальне добриво. За своїм складом буває різний. Збірний - якщо до складу входять різні компоненти. Буває торфогноєвим, якщо до складу входить торф і гній, торфофекальним - якщо входить торф і фекалії. За кордоном вважають такий компост одним з кращих, звичайно, якщо не гидувати. В Китаї і в деяких інших країна таким компостом користуються вже давно. Особисто я до такого ще не готовий.

Компостування – процес природного розкладання органічних решток, в результаті якого виходить поживне добриво.

Глиниста земля, удобрена компостом, стає більш розсипчастою, а піщаний ґрунт - вологоємким.

В компості мешкає безліч корисних мікроорганізмів, які покращують структуру ґрунту, сприяють перетворенню органічних компонентів у поживні речовини.

До складу компосту може входити: опале листя, бур’яни, дрібне сміття, свіжоскошена трава (або трошки підсушена), кухонні відходи, частина гною (коров’ячого або кінського), частина ґрунту, солома, дрібні гілки, деревна тирса, хвоя, кора. До компосту може входити і невелика частина пташиного помету (він дуже концентрований), залишки чаю, кави, деревний попіл, шкірки яєць.

До складу компосту не може входити: бадилля картоплі, стебла помідорів ( в них дуже довго зберігається збудник фітофтори, що може призвести до забруднення ґрунту), кістки, метал, пластик, гума (вони практично не переробляються), рослини оброблені гербіцидом (від хімікатів можуть загинути корисні мікроорганізми) , рослини в яких дозріло насіння (насіння зберігає свою схожість десятки років), шкідливі комахи.

В компост можна додавати: азотне добриво, воду (для зволоження) а також мильний розчин (розчин господарського мила а не хімічні миючі засоби,бо вони дуже отруйні для мікроорганізмів).

Для закладки компосту використовують спеціальні компостери. Вони дорогі. Їх легко можна виготовити власними руками. Для цього підходять дерев’яні ящики з отворами, пластикова посудина з отворами, укріплення з лози. Обов’язково повинно поступати повітря. Для того щоб компост утворювався правильно, розміщують його в затіненому місці. На освітленому сонцем місці піднімається дуже висока температура, яка може погіршити якість компосту. В літній період обов’язково потрібне зволоження. Для того, щоб компост утворювався правильно, підкреслюю ще раз, потрібне повітря. Тому компостер завжди з отворами. Для швидшого й кращого утворення компосту, в компостер запускають дощових черв’яків. Найкраще для цього підходять червоні каліфорнійські черв’яки, але і наші дощові черв’яки з роботою справляються добре. Краще відбирати не ейсенію пахучу або Гордээва, а звичайних дощових черв’яків (гнойовик) .

При виготовленні спеціального компосту використовують на 100кг соломи 300л води і 2кг сечовини.

Якщо для компосту використовуються гілки, то їх краще закладати на дно ями або компостера. Грубу зелень краще подрібнювати.

Є, так звані, швидкі компости. Для швидкого компостує особлива умова. Органічні відходи, обов’язково, повинні бути подрібнені. Достатня кількість води, особливо в літній період. В такий компост додають і спеціальні препарати, які можна купити. Мене повністю влаштовує звичайне компостування. Зрозуміло , для цього потрібно більше часу.

Компост утворюється, приблизно, через два – три роки. Це залежить від складу компосту. Якщо спеціально не вносити в компостер дощових черв’яків, то потрібні отвори не тільки для повітря. Низ компостера спеціально не закривають. Через низ дощові черви заповзають самостійно. Для процесу компостування потрібно буде трохи більше часу.

Живу я в селі. Живу я в районі багатоповерхових будинків. Тваринного господарства жителі не мають. Городи є на полі. Звичайно потрібний гній. А де його взяти?

Коли я побачив як в сміттєвий бак потрапляє разом лушпиння картоплі, лушпиння цибулі, картопляні бульби, листя капусти, папір, картон, стулки квасолі, залишки перцю, мене зацікавило питання використання побутових відходів. На смітник органічні відходи потрапляють разом з побитим склом, лампочками, камінням, залишками металу. Прочитавши і опрацювавши літературу, вирішив використати кухонні відходи, солому, гній для створення компосту. На смітнику я знайшов три сітки від колишніх металевих ліжок. В мене було декілька металевих стовпчиків. Я розмістив сітки під прямим кутом і прив’язав до металевих стовпчиків. Попереду залишив прохід, а решту добудував дошками . (Додаток А) Розмістив мій саморобний компостер під кроною горіха, на зниженому місці в кінці городу. Не ближче 30м від труб водопостачання, від колодязів. Компостер не повинен бути в місці , де застоюється вода. Надлишок води приведе до загибелі мікроорганізмів в компостері. Зверху прилаштував кришку з старої фанери. В мій компостер я поклав залишки листів ржавої жерсті, гілки обрізаної яблуні. Потім засипав солому. Полив водою. Насипав тонкий шар ґрунту, потім знову шар соломи. Сюди по черзі пішли обрізки картоплі, невелика кількість гною, відходи з кухні. Кожний раз верхній шар був з землі чи соломи. Це стало порятунком від мух. Поступово саморобний компостер наповнився відходами. Час од часу я поливав рештки або чистою водою або мильним розчином(як написано в інструкції, мильний розчин збагачує компост сполуками фосфору). В минулому році я додав трішки азотних добрив. В цьому році ми вже випробували мною отриманий компост. Спробував організувати людей роздільно викидати відходи. Були односельці, які допомагали мені. Але більшість виявилися дуже зайнятими для сортування відходів. Кару за це ще не придумали, із заохоченням теж проблеми. Звичайно з часом все стане на свої місця, люди зрозуміють що це необхідно. Тут і користь, і позбавлення від низки проблем.

Як говорить міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак – «У нашій країні зібралось 350 млрд тон відходів. Тільки 3% з них переробляються. В цьому числі 1,5 млрд тон - екологічно небезпечних відходів». Я відразу уявив скільки тут органічних відходів, які можна, використовувати і для компостування, і для повторної переробки. Проблема в тому, що відходи не сортовані. Все звалене в одну купу Сортувати відходи звичайно потрібно хоч би на метал, скло, пластику і органічні відходи.

Маючи деякий досвід цю справу я не залишу.

Стінки компостера залишилися і я наповнюю його знову. Я зробив висновки. Компостер потрібно накривати під час сильних дощів. В мене, мабуть, частина корисних речовин вимилась з компостера за його межі. Біля нього буйно росли бур’яни. Мені доводилось весь час їх рвати і поповнювати компостер. Думаю, через те, що я не накривав кришкою під час дощу, та і верхній шар іноді підсихав. Моєю помилкою було і те, що компост лежав трохи товстим шаром і перелопачувати його ( насичувати повітрям не дуже вдавалось, а це важливо).

Список використаних джерел

  1. Плаксицкая И. П. (Кремнева И. П.). Классификация полигонов отходов и экологическая безопасность территории / И. П. Кремнева, И. И. Косинова // Экология ЦЧО РФ : науч.-техн. журн. – Липецк, 2008 . – № 1-2. – С. 54-62.
  2. Учебное пособие "Утилизация и рекуперация отходов"/ Краснянский М.Е., Донецк: ООО "Лебедь", Табл.27, рис. 72.-122с
  3. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. – Київ.: Вища школа. – 2001. – 358 с.
  4. Родионов А.И., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Техника защиты окружающей среды. – М.:Химия, 1989. – 512 с.
  5. https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Компост
  6. https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Компостер
  7. www.xpert.com.ua/natyralni-dobruva.html
  8. https://pogliad.ua/ru/news/life/advices/yak-prigotuvati-dobriva-vlasnoruch-145500
  9. www.ovochi.in.ua/dobryva_Kompost.html

 

 

Категорія: МАН | Додав: yuliya_danilenko (28.11.2017)
Переглядів: 10 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Block title
Block content
Пошук
Вхід на сайт

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz